|
Дезоксирибонуклеїнова
кислота (ДНК) — один
із двох типів
нуклеїнових кислот, який
забезпечує зберігання,
передачу з покоління в
покоління і реалізацію
генетичної програми
розвитку і
функціонування живих
організмів. Основна роль
ДНК в клітинах —
довготривале зберігання
інформації про структуру
РНК і білків.
З хімічної точки зору,
ДНК — це довга полімерна
молекула, що складається
з послідовності блоків —
нуклеотидів. Кожний
нуклеотид складається з
азотистої основи, цукру
(дезоксирибози) і
фосфатної групи. Зв'язки
між нуклеотидами в
ланцюжку утворюються за
рахунок дезоксирибози і
фосфатної групи. У
переважній більшості
випадків (окрім деяких
вірусів, що містять
одноланцюжкові ДНК)
макромолекула ДНК
складається з двох
ланцюжків, орієнтованих
азотистими основами один
проти одного. Ця
дволанцюжкова молекула
утворює спіраль. В
цілому структура
молекули ДНК отримала
назву «подвійної спіралі».
Розшифровка структури
ДНК (виконана в 1953
році) стала одним з
поворотних моментів в
історії біології. За
видатний внесок у це
відкриття Френсісу Кріку,
Джеймсу Ватсону і Морісу
Вілкінсу була присуджена
Нобелівська премія з
фізіології і медицини
1962 року. |
 |
